—торiнки:
[ 1 ]
|  |
ѕ ќ — “ ј Ќ ќ ¬ ј
¬≈–’ќ¬Ќќѓ –јƒ» ” –јѓЌ»
ѕро тлумаченн¤ «акону ”крањни "ѕро реаб≥л≥тац≥ю
жертв пол≥тичних репрес≥й в ”крањн≥"
( ¬≥домост≥ ¬ерховноњ –ади (¬¬–) 1994, N 15, ст.88 )
” зв'¤зку з численними запитами реаб≥л≥тованих громад¤н,
ком≥с≥й по поновленню прав реаб≥л≥тованих, ≥нших посадових ос≥б та
в ≥нтересах Їдиного пон¤тт¤ ≥ в≥рного застосуванн¤ «акону ¬ерховна
–ада ”крањни п о с т а н о в л ¤ Ї:
1. –оз'¤снити, що пол≥тичний мотив репрес≥й (статт¤ 1) - це
застосуванн¤ державою примусових заход≥в щодо противник≥в
–ад¤нськоњ влади у вигл¤д≥ пред'¤вленн¤ обвинуваченн¤ у вчиненн≥
пол≥тичного (контрреволюц≥йного) злочину або визнанн¤ особи
соц≥ально небезпечною у пол≥тичному в≥дношенн≥ за на¤вност≥
достов≥рних матер≥ал≥в, застосуванн¤ на цих п≥дставах репрес≥й у
судовому пор¤дку в≥дпов≥дно до статей 33-34 рим≥нального кодексу
”крањнськоњ –—– у редакц≥њ 1927 року та в адм≥н≥стративному
пор¤дку.
2. “еритор≥¤ ”крањнськоњ –—– (статт¤ 1) - територ≥¤ ”крањни
на час прийн¤тт¤ «акону ”крањни "ѕро реаб≥л≥тац≥ю жертв пол≥тичних
репрес≥й в ”крањн≥" ( 962-12 ) - 17 кв≥тн¤ 1991 року.
3. √ромад¤ни ”крањни - особи, ¤к≥ пост≥йно проживали на
територ≥њ ”крањни до застосуванн¤ щодо них незаконних репрес≥й, ≥
також так≥, ¤к≥ з р≥зних причин були перем≥щен≥ за меж≥ ”крањни.
4. «астосуванн¤ (п≥дданн¤) репрес≥й (статт¤ 1):
- оголошенн¤ вироку, ухвали (постанови) судом першоњ
≥нстанц≥њ або р≥шенн¤ (постанови) позасудовим органом про
застосуванн¤ крим≥нального покаранн¤, в≥дправленн¤ у засланн¤ та
висланн¤ без пред'¤вленн¤ обвинуваченн¤ у конкретному злочин≥;
- винесенн¤ судом або позасудовим органом р≥шенн¤ про
необгрунтоване застосуванн¤ примусових заход≥в медичного
характеру;
- винесенн¤ постанови про арешт та триманн¤ п≥д вартою в
раз≥ закритт¤ справи на попередньому сл≥дств≥ чи у судовому
пор¤дку;
- прийн¤тт¤ р≥шенн¤ м≥сцевими органами влади, службовими
особами чи громадськими орган≥зац≥¤ми про застосуванн¤ репрес≥њ в
адм≥н≥стративному пор¤дку.
5. Ќе п≥дл¤гають реаб≥л≥тац≥њ особи (статт¤ 2, частина
перша), щодо ¤ких у матер≥алах крим≥нальних справ Ї сукупн≥сть
доказ≥в, ¤к≥ п≥дтверджують њх зраду батьк≥вщини у формах,
передбачених рим≥нальними кодексами ”крањнськоњ –—– 1922, 1927
та 1961 рок≥в ( 2001-05, 2002-05 ).
«лочини проти миру та людства (статт¤ 2, частина друга) -
злочини, квал≥ф≥кован≥ за «аконом N 10 онтрольноњ –ади у
Ќ≥меччин≥ в≥д 20 грудн¤ 1945 року "ѕро покаранн¤ ос≥б, винних у
в≥йськових злочинах, злочинах проти миру та проти людства"
(статт¤ 11, 1, пункти "а", "в" ≥ "с") та зг≥дно з ”казом
¬ерховноњ –ади —–—– в≥д 19 кв≥тн¤ 1943 року "ѕро м≥ру покаранн¤
дл¤ н≥мецько-фашистських злочинц≥в, винних у вбивствах та
мордуванн¤х рад¤нських цив≥льних громад¤н та полонених
червоноарм≥йц≥в, дл¤ шпигун≥в, зрадник≥в Ѕатьк≥вщини з боку
рад¤нських громад¤н та њх пособник≥в".
¬иход¤чи ≥з загальноприйн¤тих принцип≥в м≥жнародного права та
на п≥дстав≥ наведених нормативних акт≥в не можуть бути
реаб≥л≥тован≥ за «аконом ”крањни "ѕро реаб≥л≥тац≥ю жертв
пол≥тичних репрес≥й в ”крањн≥" засуджен≥ громад¤ни колишнього
—–—–, ≥ноземн≥ громад¤ни та особи без громад¤нства, ¤к≥ п≥д час
другоњ св≥товоњ в≥йни служили у в≥йськових формуванн¤х фашистськоњ
Ќ≥меччини та њњ сател≥т≥в, охоронних в≥йськах ——, пол≥ц≥њ,
адм≥н≥стративних органах окупант≥в.
ѕ≥дл¤гають реаб≥л≥тац≥њ громад¤ни, ¤к≥ займали
адм≥н≥стративн≥ посади в пер≥од тимчасовоњ н≥мецькоњ окупац≥њ
територ≥њ ”крањни, ¤кщо буде встановлено, що вони подавали
допомогу партизанам, п≥дп≥льникам ≥ частинам –ад¤нськоњ јрм≥њ чи
саботували виконанн¤ вимог окупац≥йноњ влади, допомагали населенню
в приховуванн≥ запас≥в продовольства та майна чи ≥ншим шл¤хом
спри¤ли боротьб≥ з окупантами.
6. «бройн≥ формуванн¤ (статт¤ 2, частина трет¤) - стаб≥льн≥
озброЇн≥ угрупованн¤ ос≥б, ¤к≥ об'Їдналис¤ дл¤ боротьби проти
державноњ влади, незалежно в≥д квал≥ф≥кац≥њ д≥й њх орган≥затор≥в
та член≥в.
7. Ќаправленн¤ у засланн¤, висланн¤ та спец≥альн≥ поселенн¤
в адм≥н≥стративному пор¤дку (статт¤ 3) - застосуванн¤ репрес≥й на
п≥дстав≥ р≥шень м≥сцевих орган≥в влади, адм≥н≥стративних орган≥в,
посадових ос≥б чи громадських орган≥зац≥й з пол≥тичних мотив≥в до
с≥мей ос≥б, репресованих за обвинуваченн¤м у контрреволюц≥йних
злочинах; до ос≥б, визнаних соц≥ально небезпечними у пол≥тичному
в≥дношенн≥, противниками колектив≥зац≥њ; до обвинувачених у
зв'¤зках з так званими "ворогами народу", у приналежност≥ до
пол≥тичних парт≥й тощо.
ќсоби, ¤к≥ були незаконно вислан≥ чи заслан≥ ≥ згодом
реаб≥л≥тован≥, поновлюютьс¤ в ус≥х громад¤нських правах, але на
них не поширюютьс¤ п≥льги, передбачен≥ статтею 6 цього «акону.
Ќе п≥дл¤гають реаб≥л≥тац≥њ в≥дправлен≥ в адм≥н≥стративному
пор¤дку на спецпоселенн¤ рад¤нськ≥ громад¤ни, ¤к≥ перебували п≥д
час в≥йни у полон≥, а також репатр≥йован≥ громад¤ни, ¤к≥ служили у
стройових формуванн¤х н≥мецькоњ арм≥њ, пол≥ц≥њ, спец≥альних
н≥мецьких формуванн¤х та брали участь у розв≥дувальних, каральних
та бойових д≥¤х проти „ервоноњ јрм≥њ, партизан≥в, арм≥й
антиг≥тлер≥вськоњ коал≥ц≥њ та мирного населенн¤, за вин¤тком тих,
хто п≥зн≥ше брав активну участь у склад≥ „ервоноњ јрм≥њ або
партизанських загон≥в, а також у лавах –уху ќпору ≥нших держав у
бойових д≥¤х проти н≥мецько-фашистських в≥йськ та њх сател≥т≥в.
ƒов≥дки про реаб≥л≥тац≥ю зг≥дно ≥з статтею 3 цього «акону
видаютьс¤ реаб≥л≥тованим на њх вимогу органами внутр≥шн≥х справ за
на¤вност≥ у них в≥дпов≥дних документ≥в (постанови про висланн¤,
особистих справ на виселених ос≥б тощо), а за в≥дсутност≥ таких
документ≥в - районними ком≥с≥¤ми по поновленню прав реаб≥л≥тованих
п≥сл¤ встановленн¤ ними факту виселенн¤.
8. ќсоби, ¤к≥ були засуджен≥ неодноразово або по сукупност≥
за пол≥тичн≥ (контрреволюц≥йн≥) та загальнокрим≥нальн≥ злочини ≥
згодом реаб≥л≥тован≥ в≥дпов≥дно до статт≥ 1 «акону за д≥¤нн¤ ¤к
пол≥тичн≥ (контрреволюц≥йн≥) злочини ≥з зниженн¤м м≥ри покаранн¤ в
частин≥ реаб≥л≥тац≥њ, мають право на грошову компенсац≥ю,
передбачену статтею 5 «акону, за кожну репрес≥ю на п≥дстав≥
дов≥док про реаб≥л≥тац≥ю.
9. –еаб≥л≥тован≥ зг≥дно ≥з статт¤ми 1 та 3 цього «акону
особи (њх спадкоЇмц≥ першоњ черги) мають право на поверненн¤
(в≥дшкодуванн¤ вартост≥) вилучених у них будинк≥в, майна (статт¤
5).
ћожлив≥сть поверненн¤ реаб≥л≥тованому будинку (його частини)
в натур≥ вир≥шуЇтьс¤ з урахуванн¤м конкретних обставин:
правомочного проживанн¤ там громад¤н, бильшого пор≥вн¤но з його
варт≥стю розм≥ру затрат на перебудову, потреби у продовженн≥ його
використанн¤ дл¤ соц≥альних потреб (дит¤чих заклад≥в, л≥карень
тощо).
Ќе можуть бути повернен≥ жил≥ буд≥вл≥, будинки
реаб≥л≥тованому (його спадкоЇмц¤м першоњ черги), ¤кщо первинному
набувачу вони були передан≥ правом≥рно ≥ знаход¤тьс¤ у його
власност≥ або перебудован≥ у нежил≥ буд≥вл≥ чи суттЇво
перебудован≥.
¬ раз≥ неможливост≥ поверненн¤ буд≥вель чи майна у натур≥
реаб≥л≥тованому (його спадкоЇмц¤м першоњ черги) њх варт≥сть
в≥дшкодовуЇтьс¤ установами, орган≥зац≥¤ми та њх правонаступниками
громад¤нам та њх спадкоЇмц¤м, а ¤кщо ц≥ ф≥зичн≥ та юридичн≥ особи
та њх правонаступники нев≥дом≥ - ф≥нансовими органами з кошт≥в
м≥сцевого бюджету у розм≥рах, встановлених аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в
”крањни.
—клад майна, ¤ке п≥дл¤гаЇ поверненню реаб≥л≥тованому,
встановлюЇтьс¤ на п≥дстав≥ документ≥в про його вилученн¤ ≥
реал≥зац≥ю з арх≥в≥в та ≥нших установ. ћайно (або його
компенсац≥¤) повертаЇтьс¤ спадкоЇмц¤м першоњ черги реаб≥л≥тованого
в раз≥ поданн¤ св≥доцтва про право на спадщину, ¤ке в≥дкриваЇтьс¤
з дн¤ прийн¤тт¤ про це р≥шенн¤ районною ом≥с≥Їю з питань
поновленн¤ прав реаб≥л≥тованих. оло спадкоЇмц≥в першоњ черги
визначаЇтьс¤ на день винесенн¤ цього р≥шенн¤.
—в≥доцтво про право на спадщину видаЇтьс¤ нотар≥альними
конторами достроково на п≥дстав≥ в≥дпов≥дного р≥шенн¤ ом≥с≥њ з
питань поновленн¤ прав реаб≥л≥тованих, ¤ке маЇ м≥стити в≥домост≥
про склад спадкового майна (або суму його в≥дшкодуванн¤ у
м≥н≥мальних зароб≥тних платах), перел≥к документ≥в, на п≥дстав≥
¤ких встановлена належн≥сть громад¤нина до кола спадкоЇмц≥в першоњ
черги, та документ≥в, зг≥дно з ¤кими встановлено факт смерт≥
спадкодавц¤.
¬ раз≥ по¤ви спадкоЇмц≥в першоњ черги реаб≥л≥тованого вони
мають право отримати свою частку (в≥дшкодуванн¤ вартост≥) у
спадкоЇмц¤, ¤кий оформив на своЇ ≥м'¤ спадкове майно
(компенсац≥ю), а при невир≥шенн≥ цього питанн¤ м≥ж собою -
звернутис¤ до суду.
ѕитанн¤ про спадкуванн¤ жилого будинку при по¤в≥ ≥нших
спадкоЇмц≥в першоњ черги вир≥шуЇтьс¤ у судовому пор¤дку.
10. ѕраво на безкоштовне забезпеченн¤ автомоб≥лем (статт¤ 6),
встановленого дл¤ ≥нвал≥д≥в класу мають т≥льки реаб≥л≥тован≥
зг≥дно ≥з статтею 1 цього «акону особи, ¤к≥ стали ≥нвал≥дами
внасл≥док репрес≥й ≥ мають в≥дпов≥дн≥ медичн≥ показанн¤.
11. ƒов≥дки або посв≥дченн¤ про реаб≥л≥тац≥ю, видан≥ у
державах - республ≥ках колишнього —–—– або його державними
органами, Ї чинними на територ≥њ ”крањни. ¬ раз≥ необх≥дност≥
органи прокуратури та внутр≥шн≥х справ ”крањни робл¤ть
в≥дпов≥дний запит до орган≥в держав - республ≥к колишнього —–—–,
¤к≥ видали так≥ документи, щодо оф≥ц≥йних документ≥в про п≥дставу
реаб≥л≥тац≥њ та ≥нших необх≥дних даних.
ѕравоохоронн≥ органи, арх≥вн≥ та ≥нш≥ державн≥ установи
”крањни за запитом державних та громадських установ, а також
приватних ос≥б з держав - республ≥к колишнього —–—– подають
правову допомогу у питанн¤х, пов'¤заних з реаб≥л≥тац≥Їю.
12. ¬≥дпов≥дно до частин четвертоњ та сьомоњ статт≥ 7 цього
«акону обласн≥ ≥ ињвський м≥ський суди, в≥йськов≥ суди рег≥он≥в ≥
¬≥йськово-ћорських —ил ”крањни вправ≥ перегл¤дати в пор¤дку
нагл¤ду ≥ за новови¤вленими обставинами крим≥нальн≥ справи,
розгл¤нут≥ в минулому в≥йськовими трибуналами та позасудовими
органами, в тому числ≥ за межами територ≥њ колишнього –ад¤нського
—оюзу, щодо ос≥б, ¤к≥ на момент застосуванн¤ репрес≥й були
громад¤нами ”крањни, останн≥ судов≥ р≥шенн¤ по ¤ких винесен≥
в≥йськовими трибуналами фронт≥в, в≥йськ ћ¬— ”крањнського округу та
≥нших в≥йськових трибунал≥в, за вин¤тком ¬≥йськовоњ колег≥њ
¬ерховного —уду колишнього —–—–.
13. якщо в≥дпов≥дно до частини четвертоњ статт≥ 7 ≥ статт≥ 8
цього «акону особа визнаЇтьс¤ такою, що зг≥дно ≥з статтею 2 цього
«акону не п≥дл¤гаЇ реаб≥л≥тац≥њ, прокурор складаЇ в≥дпов≥дний
висновок ≥ пов≥домл¤Ї про це за≥нтересованих ос≥б. ѕрокурор
надсилаЇ справу на розгл¤д суду т≥льки за за¤вами, зверненн¤ми
за≥нтересованих ос≥б, ¤к≥ не погоджуютьс¤ з висновком про в≥дмову
в реаб≥л≥тац≥њ.
14. ќсобам, ¤к≥ реаб≥л≥тован≥ у встановленому пор¤дку до
прийн¤тт¤ цього «акону (до 17 кв≥тн¤ 1991 року) ≥ не мають або
втратили дов≥дки про реаб≥л≥тац≥ю, так≥ дов≥дки можуть бути видан≥
органами —лужби безпеки ”крањни та ƒержавного арх≥ву ”крањни за
умов, що р≥шенн¤ про це судових орган≥в або прокуратури про њх
реаб≥л≥тац≥ю Ї в арх≥вних крим≥нальних справах.
15. –еаб≥л≥тован≥ або за њх згодою чи в раз≥ њх смерт≥
близьк≥ родич≥ мають право знайомитись з матер≥алами закритих
провадженн¤м крим≥нальних та адм≥н≥стративних справ ≥ одержувати
коп≥њ документ≥в непроцесуального характеру. «найомитис¤ з такими
справами вони можуть т≥льки в раз≥, ¤кщо в них немаЇ даних, ¤к≥
можуть негативно вплинути на г≥дн≥сть, законн≥ права та ≥нтереси
¤к самих потерп≥лих, њх р≥дних, так ≥ ≥нших громад¤н.
–еаб≥л≥тован≥ особи та њх спадкоЇмц≥ мають право на одержанн¤
рукопис≥в, фотокарток, ≥нших особистих речей, ¤к≥ збереглис¤ у
справах. ƒержавн≥ органи зобов'¤зан≥ пов≥домити р≥дних
реаб≥л≥тованого про м≥сце його загибел≥ (смерт≥) при на¤вност≥
таких даних.
√олова ¬ерховноњ –ади ”крањни ≤.ѕЋёў
м. ињв, 24 грудн¤ 1993 року
N 3812-XII
—торiнки:
[ 1 ]
