ВСТУП
Кожний, хто тримав у
руках українську гривню, знайом зі Львівським оперним театром, навіть не
підозрюючи про це. На зворотному боці 20-ти гривневої купюри зображений цей пам'ятник архітектури. А нещодавно в обіг випущений новий варіант
цієї купюри. На ньому театр зображений
по новому, з додаванням фігури “Слави” з пальмовою гілкою в руках – нагорода тим, хто присвятив себе мистецтву.
Але моє особисте знайомство з Оперним
театром та Личаківським цвинтарем відбулося рік тому під час відвідування
Львова для нагородження переможців III-го Всеукраїнського конкурсу
історичних робіт "Слідами історії" на тему: "ХХ століття. Доля людини"[1].
У
програму відвідування Львова входили
екскурсії по самих мальовничих і історичних місцях міста. Після повернення додому свої враження я відтворила у
вигляді зошита (Додаток1). Хто міг знати, що цей зошит знадобиться зараз, для
написання цієї роботи.
Але цього мені показалося
недостатнім, потрібні були додаткові відомості. Завдяки нашій вчительці історії
Харківської Н.І. удалося попрацювати в
бібліотеці ім. Короленко. Багато
що вдалося дізнатися з Інтернету, особливо про останні новини у художньому
житті оперного театру.
Але саме
цікаве, на мій погляд те, що буквально у 100 метрах від нашої школи №23
розташовані відразу три географічні назви – вулиця, провулок і в'їзд, що носять
ім'я Семирадського. Директор нашої школи навіть живе на цій вулиці. Але мало
хто напевно знає чому ця вулиця зветься ім’ям цієї людини і як він зв'язаний зі
Львовом, Львівським оперним театром і світовою культурою в цілому. Цій
темі присвячений підрозділ 1.1 роботи.
Цю роботу я
зробила також і у вигляді сайту, представляю його Вам на розгляд і розмістила в Інтернеті на нашій сімейній
сторінці [2],
яка присвячена історії розкуркулювання та виселення з України родини моєї
бабусі у 30-і роки ХХ ст., а також на дискеті, яку можна переглянути на
комп’ютері. Перегляд треба починати з файлу indexx1.html (Додаток 2).