"У перші десятиріччя двадцятого століття на оперній сцені царювали чотири особи чоловічої статі - Баттістіні, Карузо, Тітта Ріффо, Шаляпін. І лише одна жінка спромоглася сягнути їх висот і стати врівень з ними. Нею була Соломія Крушельницька", - писав видатний італійський музикознавець Рінальдо Кортопассі у своїй книжці "Повернення "Мадам Баттерфляй" у рідне гніздо Торре дель Лаго".
В широкому світі, де вона тріумфально виступала на кращих оперних сценах, її називали "незабутньою Аїдою", "єдиною в світі Джокондою", "найчарівнішою Чіо-Чіо-сан", "неповторною Галькою", "ідеальною Брунгільдою", "неперевершеною Саломеєю", "вражаючою Валькірією", "винятковою Лорелеєю". Створені нею образи були справді неповторними.
Народилася Соломія Крушельницька 23 вересня 1872 року в Україні, на Поділлі в сім'ї священника. Вона закінчила Львівську консерваторію (1893 р.) по класу сольного співу професора В.Висоцького і спеціального фортепіано по класу професора В.Вшелячинського. Потім удосконалювала свою вокальну майстерність в Мілані у прославленого маестро Фаусти Креспі. Після цього вона - примадонна Львівської та Варшавської опер, знаменитої міланської Ла Скалі. Вона тріумфально гастролює по Європі і Америці, співає в багатьох столицях світу і на кращих оперних сценах - у Варшаві, Петербурзі, Парижі, Лондоні, Римі, Флоренції, Берліні, Відні, Мадриді, Лісабоні, Буенос-Айресі, Сантьяго, Каїрі, Александрії та інш.
Велику увагу вона приділяла також концертній діяльності. Її гастрольні турне з незмінним успіхом проходили як по Європі, так і по Америці. Українські народні пісні, солоспіви українських композиторів Соломія Крушельницька (як правило!) обов'язково включала до програми кожного свого виступу.
Померла С.Крушельницька 16 листопада 1952 року у Львові, де й похована на Личаківському цвинтарі.